/Files/images/2015-2016/нац 2.png

Нормативно-правова база з питань національно-патріотичного виховання

ЗАКОНИ УКРАЇНИ
УКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА
ПОСТАНОВИ, РОЗПОРЯДЖЕННЯ, ДОРУЧЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАКАЗИ МОНУ
ЛИСТИ МОНУ

Національні свята і пам’ятні дати у системі патріотичного виховання дітей та учнівської молоді

22 січня – День Соборності України

29 січня – День пам’яті героїв Крут

8 травня – День пам’яті та примирення

9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (ДеньПеремоги)

28 червня – День Конституції України

23 серпня – День Державного прапора

24 серпня – День Незалежності України

14 жовтня – День захисника України

28 жовтня – День визволення України від фашистських загарбників

21 листопада – День Гідності та Свободи

6 грудня – День Збройних сил України

/Files/images/2015-2016/нац 1.jpg


"Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний пошани.” М. Рильський
Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянами соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури. Головною метою колективу Харківського ліцею № 183 є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його соціального досвіду, його національної ментальності, своєрідності, світобачення і на цій основі – формування особистих рис громадянина України: духовності, моральна, правова, трудова, екологічна, художньо-естетична та релігійна культура, розвиток індивідуальних здібностей і талантів учня. Сьогодні виховання громадянина – патріота – цілеспрямований, систематичний, регульований процес, мета якого – утвердження свідомості нації, народу, етнічної культури, мовної єдності, кращих рис характеру громадянина України.

В основі виховного процесу школи лежить система виховних відносин, що забезпечує взаємодію педагогів, батьків та учнів згідно з суспільно заданими цілями виховання – розквіт духовної сутності людини, яка має стати висококваліфікованим спеціалістом, займати чіткі національні, загальногосподарські позиції, бути активною у громадському житті, відповідальною за моральне становлення себе як особистості. Реалізуючи концепцію освіти, як процес розвитку творчої особистості, педагогічний колектив постійно веде пошук нових педагогічних технологій, що сприяють формуванню середовища, яке розвиває, навчає та виховує. Анкетування, соціологічні опитування, індивідуальні бесіди дають змогу вивчати рівень вихованості, потреб, інтересів кожного учня.

Пріоритетним напрямком організаційно-педагогічної діяльності є індивідуальний підхід у вихованні особистості учнів, стимулювання їхніх внутрішніх сил до саморозвитку і самовиховання, що знайшло своє відображення в планах організаційно-виховної роботи всіх структурних підрозділів школи. Значна увага педагогічним колективом приділяється виконанню Національної програми патріотичного виховання молоді, розвитку життєво-активної позиції громадянина України. Головне завдання виховної діяльності – створення умов для активної життєвої позиції учнів, громадянського самовираження і самореалізації, максимального задоволення потреб учнів в інтелектуальному, культурному і моральному розвитку.

Завдання національно-патріотичного виховання:

- забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей;
- виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки — Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;
- сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;
- формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;
- формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;
- відновлення і вшанування національної пам'яті;
- утвердження в свідомості громадян об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки. Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності;
- формування психологічної та фізичної готовності, молоді, до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;
- відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді;
- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;
- консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо національно-патріотичного виховання;
- сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій, клубів та осередків громадської активності, спрямованих на патріотичне виховання молоді;
- підтримання кращих рис української нації – працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини;
- створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави;
- сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров'я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;
- виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності;
- створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя;
- реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання.


Напрями роботи з національно-патріотичного виховання учнів
  • формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави;
  • виховання розуміння високої цінності українського громадянства, внутрішньої потреби бути громадянином України;
  • формування поваги до Конституції України, державної символіки: Герба, прапора, Гімну України.
  • збереження і продовження українських культурно-історичних традицій;
  • виховання шанобливого ставлення до рідних святинь, української мови, історії;
  • формування національної свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, родини, народу;
  • формування соціальної активності;
  • виховання правової культури особистості;
  • формування й розвиток духовно-моральних і загальнолюдських цінностей;
  • формування в учнів потреби до праці як першої життєвої необхідності, високої цінності й головного способу досягнення життєвого успіху
  • сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;
  • виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадській діяльності.
Організаційно-методична діяльність з національно-патріотичного виховання учнів
  1. Розробка заходів щодо впровадження Концепції національно-патріотичного виховання учнів у школі
  2. Розгляд стану реалізації заходів національно-патріотичного виховання учнів на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорові
  3. Забезпечення використання державної символіки України під час проведення масових заходів
  4. Забезпечення висвітлення заходів національно-патріотичної спрямованості, які реалізуються закладом, в засобах масової інформації

В рамках національно – патріотичного виховання в школі проводяться виховні години, бесіди, темами яких є: святкування знаменних дат, ознайомлення з історією рідного краю, звичаями і традиціями українського народу, видатними людьми України тощо. Традиційним стало проведення святкувань Дня Збройних Сил України, Дня Соборності, Дня Захисника Вітчизни, Дня української письменності.

Принципи національно-патріотичного виховання
• принцип національної спрямованості виховання• формування у молоді:- національної свідомості- любові до України- свого народу- шанобливого ставлення до української культури- здатності зберегти національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави
•принцип культуровідповідності•виховання — культуротворчий процес задля формування базової культури особистості на основі набутого морально-етичного досвіду людства
• принцип гуманізації виховного процесу• акцент на особистості як на вищій цінності
• принцип суб’єкт-суб’єктної взаємодії• учасники виховного процесу:- виступають рівноправними партнерами у спілкуванні- беруть до уваги точку зору один одного- визнають право на відмінності у поглядах- узгоджують свої світоглядні позиції
• принцип цілісності• організація виховання як системного педагогічного процесу, спрямованого на:- гармонійний та різнобічний розвиток особистості- формування цілісної картини світу- забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи
• акмеологічний принцип• орієнтація виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення й потенційні можливості особистості
• створення умов для досягнення життєвого успіху• розвиток індивідуальних здібностей
•принцип особистісної орієнтації• розуміння того, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно й неповторно
• принцип життєвої творчої самодіяльності• становлення особистості як творця свого життя, який:- здатен приймати особисті рішення- нести за відповідальність за свої рішення- повноцінно жити і активно діяти- постійно самовдосконалюватися- адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни
•принцип толерантності• інтегрованість української культури в європейський та світовий простір
• формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів• здатність диференціювати спільне та відмінне в різних культурах• сприйняття української культури як невід’ємної частини загальнолюдської

Кiлькiсть переглядiв: 549